Що таке заповіт ? 

Заповіт – це особисте розпорядження особи (заповідача) щодо майна, яке їй належить, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті.

Хто має право скласти заповіт?

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто, а отже вчинення заповіту через представника не допускається.

Хто може бути спадкоємцями за заповітом?

Спадкоємцями можуть бути одна або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у заповідача з цими особами сімейних, родинних відносин. Спадкоємцями можуть бути інші учасники цивільних відносин.

Потрібно зазначити, що заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Водночас заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти заповідача, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки).

Що можна передати у спадщину за заповітом ?

Заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому (на момент смерті). Це обумовлюється існуванням принципу свободи заповіту.

Заповідач може охопити заповітом усе спадкове майно або його частину. При цьому форми посмертного розпорядження майном можуть бути різними: заповідач має право заповісти як спадкові частки в ідеальному вигляді, тобто у вигляді арифметичних спадкових часток (1/2, 2/3 тощо), так і конкретне майно (право власності на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, автомобіль, права вимоги до боржника за конкретним договором).

У разі охоплення заповітом лише частини спадщини, не заповідане майно перейде до спадкоємців за законом відповідно до правил черговості, а за їх відсутності – за заявою територіальної громади буде визнане відумерлим. До спадкоємців за заповітом спадщина, не охоплена заповітом, перейти не може, навіть якщо інших спадкоємців (спадкоємців за законом) немає, окрім випадків, коли спадкоємець за заповітом є одночасно спадкоємцем за законом.

Заповідач може розподілити між спадкоємцями за заповітом лише свої права. В такому випадку обов’язки переходять до його спадкоємців в частині, що є пропорційною до одержаних ними прав. Заповідач позбавлений права визначати в заповіті виключно правову долю його боргів.

Черговість спадкування за законом

Перша черга діти спадкодавця, (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки
Друга черга рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері
Третя черга рідні дядько та тітка спадкодавця
Четверта черга особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини
П’ята черга
  • інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, при цьому народження самого спадкодавця не входить до цього числа);
  • утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї (утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування)

Процедура складення  заповіту

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.  Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або в окремих випадках іншими посадовими, службовими особами. Заповіти громадян України, що перебувають за кордоном, можуть бути посвідчені посадовими особами консульських установ Укаїни. Такі заповіти прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами і мають однакову юридичну силу в Україні.

Потрібно зазначити, що всі заповіти підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Важливо знати що у деяких випадках заповіт посвідчується при присутності не менше двох свідків, зокрема коли особа має певні фізичні вади і не може самостійно підписати заповіт, а також у випадках коли заповіт посвідчується не нотаріусом, а іншими посадовими, службовими особами.

Свідками не можуть бути:

    • нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
    • спадкоємці за заповітом;
    • члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
    • особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Заповіт із заповідальним відказом (легат)

Це заповіт, який передбачає, що заповідач зобов’язує спадкоємця придбати і передати відказоодержувачу (вказаній іншій особі) будь-яке майно, виплатити йому певну суму грошових коштів, надати право довічного користування будинком, квартирою, іншим рухомим чи нерухомим майном або його частиною тощо.

Покладення на спадкоємців обов’язків немайнового характеру

Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Крім того, заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Заповіт з умовою

Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.  Важливо також сказати, що особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

Заповіт подружжя

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. У разі складання спільного заповіту частка  у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя , який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Секретний заповіт

Це заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.

Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.

Зміна та скасування заповіту

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Крім того, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Також заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Виконання заповіту

Для виконання заповіту визначається його виконавець. Він може бути визначений самим заповідачем, призначений нотаріусом або призначений за ініціативою спадкоємців. Виконавець заповіту здійснює всі необхідні дії з метою здійснення волі заповідача, записаної у заповіті.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті. Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами.

Дана стаття носить виключно інформаційний характер.
We are not the attorney in Illinois and may not give legal advice or accept fees for legal advice

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating 5 / 5. Vote count: 196

No votes so far! Be the first to rate this post.

We are sorry that this post was not useful for you!

Let us improve this post!

Tell us how we can improve this post?